Віктор Чумаченко: «Муза — це відмовка для ледарів»

Цей огляд передає основні теми інтерв’ю, опублікованого в MAGIC WOMAN у листопаді–грудні 2017 року. Оригінальні шість сторінок наведено нижче повністю.

Перші досліди та художня освіта

Чумаченко згадує дитинство в Бабичевому, саморобні іграшки та колаж із розрізаного букваря. У дванадцять–тринадцять років він почав оформлювати стінгазети. Невдала спроба вступити до художнього училища в Ростові не зупинила його: мати придбала десять томів «Школи образотворчого мистецтва», які він вивчав поряд із відвідуванням музеїв і заняттями в студії.

Віталій Куліков і структура картинної площини

Віталій Миколайович Куліков став важливим наставником і другом. Вони познайомилися під час навчання Чумаченка в Харкові. Хоча художник не був його безпосереднім учнем, розмови в майстерні Кулікова вплинули на розуміння композиції, форми та кольору. Виставку «37» у «Мануфактурі» 2017 року було присвячено тридцяти семи рокам їхньої дружби.

Дружба, власне судження та експеримент

Інтерв’ю також розповідає про дружбу з харківською групою «Літера А» та участь у її виставках за запрошенням. Художник більше цінує послідовне дослідження та думку близьких і колег, ніж пристосування творчості до загальних глядацьких уподобань. Робота з матеріалом і картинною площиною відкриває можливості, яких не дає сама лише удача.

Викладання як спосіб розуміти своє ремесло

Викладання допомагало художникові висловлювати накопичений досвід, відокремлювати потрібне від зайвої інформації та відповідати за передані знання. На майстер-класах із рисунка в «Мануфактурі» практичні вправи поєднувалися з індивідуальним підходом до учнів різного віку й рівня. Пояснення для однієї людини могло допомогти всій групі побачити тему під іншим кутом.

Від геометричної абстракції до «Зустрічі» та «Кисню»

Чумаченко описує кілька періодів, представлених на виставці: досліди з геометричною абстракцією; серію «Зустріч» 2009 року з двадцяти двох картин, у яких кубик перетворювався на абстракцію; та «Кисень» — фігуративну серію, пов’язану з подіями власного життя. Праця, війна, екологія й любов входять у ці роботи через те, що привертає його увагу та стає образом.

Художник як черв’як, блоха та бджола

Пояснюючи способи організації зображення, художник уявляє черв’яка, який відчуває площину, блоху, що залишає точки й траєкторії, та бджолу, яка будує впорядковані стільники. На час інтерв’ю він ототожнює себе з бджолою: структурує картинний простір і наповнює його в процесі роботи.

Щоденна праця та муза

Назва інтерв’ю походить від відмови Чумаченка чекати на натхнення. Він розповідає, що осяяння виникає під час щоденної роботи, коли поступово знаходяться структура, колорит і пластичні зв’язки. На запитання, що він зробив би після продажу всіх картин, художник відповідає: придбав би фарби й полотна та продовжив працювати, а також розглянув би подорожі заради мистецтва, яким захоплюється.